Репрезентативно-комунікативна функція мовної гри
Abstrakt
Неоднозначність явища мовної гри залишає багато простору для її дослідження. Зазвичай мовну гру розглядають як навмисну аномалію, відступ від норми. Під загальним терміном «мовна гра» об’єднуються всі «явища, коли мовець „граєˮ з формою мови, коли вільне ставлення до форми мови отримує естетичне завдання». Мета її використання – «розважити себе і співрозмовника, а для того виразитися незвично».
Bibliografia
Земская Е. А., Китайгородская М. В., Розанова Н. Н. Русская разговорная речь. Фонетика. Морфология. Лексика. Жест. Москва: Наука, 1983. 237 с.
Карпухина Т. П. Игра слов и морфемный повтор: комическое «состязание» смыслов в словах с общей морфемой (на материале английской художественной прозы). Вестник ВГУ. Серия: «Лингвистика и межкультурная коммуникация». Хабаровск, 2007, Вып. 1. С. 81–89.
Кобозева И. М. Лингвистическая семантика. Москва: Эдиториал УРСС, 2000. 352 с.
Коваль А. П. Практична стилістика української мови. Київ: Вища школа, 1985. 352 с.
Петрова Е. С. Грамматическая игра и перевод. В Studia linguistica: Языковая картина в зеркале семантики, прагматики, текста и перевода. СанктПетербург: Тригон. 1998. Том 7. С. 169–184.
Delabastita D. The Translator: Volume 2, Number 2: Wordplay and Translation: Essays on Punning and Translation. D. Delabastita. Manchester: St. Jerome Publishing, 1996, 240 p.
