Проблемне навчання як засіб активізації навчального процесу
Анотація
У сучасному світі виникла ситуація, коли попит на технічні професії, особливо пов’язані з точними і природничими науками, суттєво знизився порівняно, наприклад, із 50–70-ми роками минулого століття, коли відбувалася гонка озброєнь і освоєння космосу. Професія інженера-фізика була достатньо престижною. Про них писали книжки (Д. Гранін «Иду на грозу»), знімали фільми (М. Ромм «Девять дней одного года», Г. Натансон «Еще раз про любовь»), але поступово інтерес втрачався. Причин можна назвати кілька, але не останню роль зіграла складність самої науки і недостатнє її фінансування у пізньому СРСР, а потім і у незалежній Україні. До цього додався і низький рівень викладання природничих дисциплін і математики у середній школі. Тому виникла нагальна потреба у застосуванні методів підвищення мотивації та активізації пізнавальної діяльності.
Посилання
Okon W. Wprowadzenie do dydaktyks ogolnej. Warszawa: PIW, 1987. 455 s.
Махмутов М. И. Проблемное обучение. Основные вопросы теории. Москва: Просвещение, 1975. 368 с.
Тузинек А. Две концепции проблемного обучения: В. Оконь и М. И. Махмутов. Вестник МГЛУ. Образование и педагогические науки. 2020. Вып. 3 (856). С. 128–139,.
Матюшкин А. М. Проблемные ситуации в мышлении и обучении. Директмедиа Паблишинг, 2008. 392 с.
